Наша станиця

Історія Cтаниці Філядельфії

Перші організаційні сходини станиці Філядельфії відбулися 10 липня, а установчі загальні збори – 21 серпня 1949 р.  Cтаничним обрано пл. сен. Петра Ісаїва.  У 1949 р. заложено 4-й курінь УПЮ-ок ім. Ольги Басараб і 1-й курінь УПЮ-ів ім. Федора Черника.  Незабаром, через великий приріст, курені поділено, отож виникли 14-й курінь УПЮ-ок ім. Олени Теліги в 1951 р. та 11-ий курінь УПЮ-ів ім. Романа Мстиславича в 1952 р. Ці два курені проіснували до 1990 р. В станиці існували 4-е і 28-е гнізда УПН.  Пласт-прият виник у 1951 р.

В 1955 р. закуплено перший Пластовий Дім на Franklin St., а в 1966 р. куплено другий Пластовий Дім на 10th & Duncannon St.  В 1958 р. курінь Чортополохи організував бібліотеку Пласту і Рідної Школи та провадить її добровільно понині.  Під проводом Зенона Чайківського в 1960-их роках виник пластовий драматичний гурток, який існував 10 літ.  У 1968 р. пластуни у Філядельфії вітали кардинала Йосифа Cліпого.  Протягом років пластуни брали участь у багатьох визначних святкуваннях.  Поміж ними – відкриття пам’ятника Т. Шевченкові у Вашінґтоні та 1,000 – ліття християнства на Україні.  Здобуваючи різноманітні нагороди, філядельфійські пластуни брали участь в ЮМПЗ 1962, 1972, 1982, 1992, 2002 та останньо 2012 на Україні відсвяткуючи 100 ліття Пласту.

В 1982 р. продано пластову домівку на Duncannon і перенесено пластовий осередок до Українського Освітньо-Культурного Центру, де розміщені всі українські організації околиці міста Філядельфії.  З нагоди 30-ліття станиці видано пропам’ятну книжку В Країні Зірок (1982).  До 50-ліття видано Історію Cтаниці (головний редактор Aнатоль Прасіцький).

Cтаничними від 1949 р. були пластуни сеніори Петро Ісаїв, Володимир Масюк, Оксана Ґенґало, Юрій Богачевський, Олександер Черник, Роман Максимович, Роман (Муньо) Левицький, Aнатоль Прасіцький, Юрій Данилів, Борис Павлюк, старший, Богдан Турченюк, Богдан Мисько, Дора Горбачевська, Катруся Гарасевич, Надя Чемеринська, Богдан Гарасевич, Юрко Чайківський, Мотря Бойко Воттерс, Ксеня Панчак Захарчук, Марко Чума, та Нуся Погорило.