Стійка при Божому Гробі

Про Великодню стійку

Що це є Плащаниця?

Плащаниця – це є полотно, яким обвили тіло Ісуса Христа після його смерті. Щоб пригадати цю подію і зробити її актуальною, у Страсну П’ятницю перед Великоднем, у храмах Православної і Греко-Католицької Церкви, виставляють полотняну ікону на якій нарисований Христос у гробі. Бачимо, що Він знятий із хреста. На його руках, ногах і боці видно сліди від ран. Біля Ісуса часом зображається постать Йосифа з Ариматеї, людини, яка випросила в Пилата  і поховала Христа. Іноді видно похилину і сумну постать Богородиці. Учні в молитві перед невідомим для них явищем – смертю. Щойно Воскресіння принесе пояснення всім цим подіям, які сталися через наші гріхи.

Чому ми поклоняємося Плащаниці?

Ми поклоняємося Гробу Господньому, на якому виставлена Плащаниця, щоб:

1. зрозуміти що Христос був розп’ятий за кожного з нас особисто;

2. піснями славити Його добровільну жертву;

3. утвердити нашу віру, що смерть Христа пов’язана із Воскресінням.

Ми тоді так молимося: «Величаю Твої страсті, піснями славлю Твоє погребення з воскресенням, і кличу: "Господи, слава Тобі".»

Звідки ми знаємо про Плащаницю?

Про Плащаницю нам пише євангелист Матей такими словами: «Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони слідом ішли за Ісусом з Галилеї і служили Йому. Між ними: Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Йосифа, і мати синів Заведея. Як же настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на ім'я Йосиф, що й сам був учнем Ісуса. Він прийшов до Пилата і просив тіла Ісуса. Тоді Пилат велів видати тіло. Йосиф узяв тіло, загорнув його в чисте полотно і поклав у свій новий гріб, що його висік був у скелі. І, прикотивши до входу гробу великий камінь, відійшов. Була там Марія Магдалина й інша Марія, що сиділи проти гробу. » (Мт. 27,55-61).

Що має нам дати молитва перед Плащаницею?

Молитва перед Плащаницею нам має допомогти побачити стан нашої душі сам на сам перед Господом Богом. Якщо ми час посту використали для відновлення своєї душі, то ми відчуватимемо блаженний смуток за минулі наші гріхи і впевненість, що Господь нас любить, простив нам все і чекає на наші діла любови до Нього і до ближнього. Тоді в нас існує стан «блаженних засмучених (див. Мт. 5, 5), тобто тих, хто відчуває близькість божественного блаженства навіть у ситуації, яка викликає біль.» Якщо натомість ми забули про Бога і не прийшли до Сповіді, то молитва перед Плащаницею викликає в нас плач, розпач і смуток, який повинен нас привести до покаяння і до навернення до Бога через Сповідь і Причастя.

Чи піст кінчається з поклонінням Плащаниці?

Великий піст – це час приготування до Великодня – до Нового Життя. Для тих, що почали вчасно постити і більше наблизилися до Бога і через Нього до ближнього, із Плащаницею піст наближається до кінця. А для тих, кого турботи заметушили і він не почав думати над своїми провинами і ще практично не навернувся до Бога, то Плащаниця це час щоб розпочати піст, щоб гідно і з полегшею святкувати Воскресіння. Господь Ісус Христос помер як і для одних, так і для других, для кожного своя година і свій час прнийти до Бога і найголовніше, щоб ми встигли це для себе зробити.

Чому пластун радо приходить на стійку перед Плащаницею?

Пластун приходить перед Плащаницею і там стоїть, щоб перед гробом розмовляти з милою особою, яка відійшла у вічність. Коли ця особа була б наприклад нашою бабцею, то ми можемо собі уявити, щоб ми її сказали. Тут є Ісус, який помер задля мене і я стою та питаю – чому Він це зробив і, що для мене означає така велика Його любов. Як я Йому віддячуся? Такі питання і відповіді, які переходять через наш ум – це діалог з Богом. Діалог з Богом – це молитва.

Я просила Бога забрати мою гординю,

і Бог відповів мені - ні.

Він сказав, що гординю не забирають -

від неї відмовляються.

Я просила Бога зцілити мою приковану до ліжка дочку.

Бог сказав мені - ні.

Душа її в надійності, а тіло все одно помре.

Я просила Бога дарувати мені терпіння,

і Бог сказав - ні.

Він сказав, що терпіння з'являється в результаті

випробувань - його не дають, а заслуговують.

Я просила Бога подарувати мені щастя,

і Бог сказав - ні.

Він сказав, що дає благословення,

а чи буду я щаслива, чи ні - залежить від мене.

Я просила Бога вберегти мене від болю,

і Бог сказав - ні.

Він сказав, що страждання відвертають людину

від мирських турбот і привертають до Нього.

Я просила Бога, щоби дух мій ріс,

і Бог сказав - ні.

Він сказав, що дух повинен вирости сам.

Я просила Бога навчити мене любити всіх людей так,

як Він любить мене.

Нарешті, сказав Господь, ти зрозуміла, чого треба просити.

Я просила - і Бог послав мені випробування,

щоби загартувати мене.

Я просила мудрості -

і Бог послав мені проблеми,

над якими треба ламати голову.

Я просила мужності -

і Бог послав мені небезпеки.

Я просила любові -

і Бог послав нещасних,

які потребують моєї допомоги.

Я просила благ -

і Бог дав мені можливості.

Я не одержала нічого з того, що хотіла -

Я одержала все, що мені було ПОТРІБНЕ !

Бог почув мої молитви.

Мати ТЕРЕЗА

http://www.plast.org.ua/